ћаслик атерина |
||
«м≥ст 1. ќс≥нь |
9. ѕ–ќ —ѕќ–”ƒ∆≈ЌЌя ЋјЅ≤–»Ќ“≤¬ ¬ажка ≥ виснажлива прац¤ того, хто здатен розт¤гнути план стор≥нок на п'¤тсот, не лише дов≥вши його до завершенн¤, але зробивши це г≥дно, з лоском, неодноразово перечитавши чи не кожне слово та ≥д≥ому, уточнивши пон¤тт¤ синон≥мами, д≥бравши унаочненн¤ до небаченого кольору, повертаючись до сюжету без вибаченн¤, у переконанн≥, що будь-хто не буде проти (адже думка не перериваЇтьс¤, а розвиваЇтьс¤), у над≥њ справити враженн¤ суперечн≥стю багатства лексики ≥ елементарн≥стю описуваного предмета. ≤ той, хто бере на себе працю зрозум≥ти думку заплутувача до к≥нц¤, ос¤гнути њњ в р≥зноман≥тност≥ елемент≥в та розгалужень, маЇ отримати задоволенн¤ в≥д того, ¤кий шл¤х пройшов. јле ≥ посеред самого словесного вертограду мандр≥вника повинна дивувати р≥зноман≥тн≥сть ≥ неос¤жн≥сть його будов; той, хто ходитиме коридорами ≥ вулиц¤ми, переходами ≥ тупиками сього дива, прикладетьс¤ не лише до казус≥в складноњ арх≥тектури мислених буд≥вель, стане не лише паломником, що прагне п≥шою працею зб≥льшити вагу свого походу до принадних м≥сць, але ≥ самим буд≥вничим, ≥ саме його ¤кась думка вплине на заплутан≥сть стежинок, њх зм≥ну, л≥н≥ю, рух ≥ напр¤м. ј тому сама подорож, що пол¤гаЇ у розплутуванн≥ словес, переходить у естетичне задоволенн¤, чисте, бо формальне, а в≥дпов≥дно, безстрасне, ≥ чим довше ходитиме у цих лаб≥ринтах блукач, тим б≥льш проникатиметьс¤ духом ≥ еклектикою цього безц≥льного св≥ту. |
| ћистецтво спорудженн¤ лаб≥ринт≥в належить не лише славнозв≥сним ≤ ѕену, ƒедалу або ‘еодору; це Ч лаборатор≥¤ ≥сторик≥в, скульптор≥в, ювел≥р≥в, колиска випадку, що прин≥с у пащ≥ риби ѕол≥крат≥в перстень: витв≥р творц¤ лаб≥ринту, знайдений у лаб≥ринт≥ черева њњ. ћайстр≥в, що њх було названо, н≥хто ≥з смертних не зм≥г повторити, хоча два останн≥ склали хитросплетиво кам≥нне, а ≥нший, волею автора, словесне або часове, або випадку, або можливостей нарешт≥. |
| ћистецтво
лаб≥ринту вимагаЇ великоњ прац≥ не лише в≥д
заплутувача, але й в≥д блукача. —аме тут
недбальство ц≥лком сум≥сне ≥з задумом, ≥ ¤кщо
лаб≥ринт складений доладно, ¤кщо витриман≥
необх≥дн≥ пропорц≥њ м≥ж складн≥стю ≥ химерн≥стю,
додатковими пут¤ми ≥ к≥льк≥стю мальовничих
м≥сць ≥ тупик≥в, то п≥л≥гр≥м отримаЇ не¤сне
задоволенн¤, помалу розплутуючи золоту павутину
јр≥адни, що десь прост¤гне йому автор навмисно чи
майже навмисно, захоплюючи його ≥нтерес ≥
заарканюючи, ¤к баского кон¤, його ≥нтерес ≥
чутт¤, поступово, зовс≥м не швидко, п≥двод¤чи
його до ≥ншого к≥нц¤ коридору. ƒуже часто майстер-буд≥вничий лаб≥ринту раптово зм≥нюЇ дорогу, спр¤мовуючи јл≥су в б≥к протилежний тому, куди вона йшла, але наприк≥нц≥ ви¤вл¤Їтьс¤, що напр¤мок, вибраний автором, не зважаючи на його химерн≥сть, ≥ Ї Їдино правильний. ” лаб≥ринтах Ї м≥сц¤, зайн¤т≥ дивними ≥стотами, дво≥стотними чудиськами, з ¤кими марно боротис¤, оск≥льки вони становл¤ть собою лише дотеп автора, ≥ ¤к≥ мутують ≥ множатьс¤ в≥дв≥динами сторонн≥х. ћожливо, колись там хтось ≥з блукач≥в створить у темр¤в≥ свого сну живого ћ≥нотавра, але то буде прац¤ важка ≥ виснажлива. |
|
| ћ≥н≥ми | —кл¤н≥ джунгл≥ | —татт≥ | ¬≥рш≥ |
