|
|
Ви забувалися. Часто і весело.
Ви обертали тролейбуси в ребуси.
І пропливали над місто тролейбуси,
Важко здимаючись вусами-веслами.
Світ випливав з філософської темряви
Злитого в термос гарячого вечора.
Ви непомітно собі суперечили,
Крали думки і збивались на терміни.
І, нахилившись над темними п'яльцями,
Місяць грозив нам ватяними пальцями. |
