ћаслик атерина |
||
«м≥ст 1. ќс≥нь |
4. ЋёЅќ¬ —то рок≥в самотност≥ н≥ дл¤
кого не минають безкарно. |
"Ќащо?"Ч подумала
вона, та не спитала. ¬она запитала, ¤к ведетьс¤ там ћар≥чц≥. ¬≥н не почув, подививс¤ на розгорнену книжку ≥ п≥дн¤в њњ, розгл¤даючи. —тор≥нки, ламаючись на згинах, туго зашерхот≥ли. ¬≥дпов≥в: "ƒобре." ¬≥н не бо¤вс¤ њй те в≥дпов≥сти. ¬решт≥ ≥ йому добре, ≥ не треба було так каратис¤ ц≥ роки, адже н≥хто н≥чого не знав, нав≥ть вони, н≥хто н≥чого не м≥г в≥дчути. Ч ѕросто ¤ заблукав,Ч усм≥хнувс¤ в≥н.Ч ≤ ћар≥чка заблукала. якби не вона, ¤ б не п≥шов в≥д тебе, ти ж знаЇш. |
¬она перестала
плакати ≥ злими очима зустр≥ла його майже веселу
усм≥шку. ѕот≥м перейн¤лас¤ веселощами ≥ соб≥
тихенько захихот≥ла. Ч “и подумай,Ч мстиво хихот≥ла вона з≥ свого кутка,Ч з ус≥х-ус≥х на цей гачок зловивс¤ лише ти. «аплутавс¤. „ому ти був такий дурний, га? Ч ≈гоцентрист,Ч спок≥йно в≥дпов≥в в≥н.Ч ¬певнений у своњй особливост≥. “и ж сама усе знаЇш, так? Ч “ак≥ люди небезпечн≥ дл¤ сусп≥льства, Ч сказала вона. …ого сл≥д ≥золювати, кудись под≥ти Ч вона назавтра ж напише про це губернатору. |
¬≥н сумно похитав
головою, ≥ вона зрозум≥ла, що н≥кому н≥чого уже не
напише. ∆одного слова. Ч ≤ди! ≤ди! Ч заметалас¤ вона у своЇму л≥жку, служебка поклала њй мокрий рушник на лоба, ≥ вона затихла. ¬≥н спостер≥гав за метушнею. Ч “и злий. “и неправий. “и мене заспокоюЇш, але це ¤ себе заспокоюю. я винна. ÷е так? “и мне мучиш. ≤ди соб≥. Ч “ак,Ч сказав г≥сть, замислюючись.Ч ¬се правильно. —аме так. ¬она завжди права. ј, може, себе не переконаЇш? Ќе повернутис¤Е Ч я ж не змагалас¤ з Ќим, правда?Ч настирливо допитувалас¤ вона. Ч “и неспок≥йна сьогодн≥,Ч похитав г≥сть головою, ≥ вона вловила за його плечима рух Ч виникла ≥ зникла примарна ж≥ноча постать з виразними син≥ми очима. Ч Ќу, вдвох ви мене замучите,Ч через силу видихнула Ћес¤ ≥ махнула йому рукою, щоб ≥шов. ¬≥н нахиливс¤ над нею, ≥ вона зл¤калас¤: оч≥ дивились хижо ≥ весело, а на повних червоних вустах грала непевна посм≥шка. ¬она задихнулас¤, в≥дчуваючи, накололос¤ серце на гострину. -- ¬се добре,Ч сказав њй г≥сть, коли Ћес¤ лише хот≥ла запитати.
Ч ¬≥дзн¤то! ¬≥дб≥й!Ч гаркнув режисер, в студ≥њ
запалилос¤ св≥тло, ≥ вона заворушилас¤, ¤к
мурашник. |
|
ћ≥н≥ми | —кл¤н≥ джунгл≥ | —татт≥ | ¬≥рш≥ |