√оловна

—татистика

ћаслик  атерина
ћайстер лаб≥ринту

¬≥дгукнутис¤

«м≥ст

1. ќс≥нь
2. –евнощ≥
3. –≥вновага духу
4. Ћюбов
5. —уперечка
6. —иметр≥¤
7. „ужий
8. ѕригода
9. ѕро спорудженн¤ лаб≥ринт≥в
10. ƒивн≥ ≥стоти лаб≥ринту
11.  ость
12. ќксана
13. ќс≥нь-весна

6. —»ћ≈“–≤я

        оли н≥ч обл¤гаЇ м≥сто, на вулиц¤х палають л≥хтар≥, неначе кольоров≥ кришталики фруктового льоду. ѕритулившись обличч¤м до скла, можна побачити всю к≥мнату, нав≥ть ¤кщо вона темна. «акрити долон¤ми з обох бок≥в щ≥лин≥ б≥л¤ щ≥к, ≥ м≥цно втопитис¤ у скло, немов водолазним шоломом у скло аквар≥ума.
       ¬елика к≥мната.  артини у золотих рамах на ст≥н≥. ћармуровий кам≥н ≥з бронзовим годинником. ƒал≥ сходи. ѕрикрит≥ червоною дор≥жкою, сходи округло завиваютьс¤ нагору. ¬они стародавн≥, дубов≥, темно-червона дор≥жка ст≥каЇ з них полотном ≥ капаЇ китиц¤ми вниз, опинившись на пороз≥. “емна дубова стел¤ нависаЇ над килимами узорами, збираЇтьс¤ шишаками квадратових зак≥нчень.
       ÷е ¤кщо втопитис¤ у скло, немов водолазним шоломом у скло аквар≥ума.
       якщо ж в≥дступити на крок, два чи б≥льше Ч у в≥кн≥ в≥дображенн¤ вулиц≥. ѕройдись вулицею. ” дзеркалах в≥кон ≥ в≥трин б≥жать в≥дображенн¤. ¬они зникають, п≥днирнувши п≥д непрозору ст≥ну, ≥ виринають у ≥нший отв≥р. √ра одноман≥тна, але коли вона набридне, хтось з'¤витьс¤ у к≥нц≥ вулиц≥. «далеку п≥де назустр≥ч Ч вир≥вн¤й крок по його ритму. “од≥ пом≥тиш однаков≥сть од¤гу ≥ зросту, а пот≥м ≥ однаков≥сть кроку пом≥тиш. Ќа площину в≥ддзеркаленоњ вулиц≥ наб≥гаЇ т≥нь двох схожих постатей, що пов≥льно, по пр¤м≥й сход¤тьс¤. ≤ коли м≥ж ними два кроки, ви¤вл¤Їтьс¤ п≥вкроку розходженн¤ м≥ж ними.

          ≤ той, навпроти, прим≥тить знайоме обличч¤ ≥ густий кол≥р чужих щ≥к. ≤ буде бачити, ¤к обидва в≥дображенн¤ на нереальн≥й вулиц≥ посм≥хаютьс¤ один одному недов≥рливо р≥зними кутиками уст, бо жоден з них не в≥рить у ≥ншого, тотожно розум≥ючи ≥рон≥ю под≥бноњ симетр≥њ.
      ≤ вони перетнутьс¤ у точц≥ задзеркалл¤, на мить завмерши п≥вкроком назустр≥ч плече до плеча. —≥рий рукав ковзне складкою по рукаву такого ж кольору. ≤ кожен побачить ≥ншого перед собою, ¤к у дзеркал≥.
       ѕот≥м п'¤та сухо торкаЇтьс¤ земл≥, ≥ ви розходитесь, догл¤даючи закони симетр≥њ. “и Ч у своЇ задзеркалл¤, в≥н Ч на вулицю, де вноч≥ палають л≥хтар≥, немов кольоров≥ кришталики фруктового льоду.

√оловна

ћ≥н≥ми —кл¤н≥ джунгл≥ —татт≥ ¬≥рш≥

Rated by PING

Hosted by uCoz