Головна

Маслик Катерина
Романтик на селі

Форум

Зміст

• Рай
• Вогник
• Прогулянки під зорями
• Століття
• Ковчег
• Ненависть
• Про вічне
• Зрадниця
• Романтик на селі
• Філософ

ПРО ВІЧНЕ

       Катька йшла, тримаючи руку із згортком на відстані, несла загорнену у брезент батькову ногу. Йшла поволі, намагаючись не розгойдувати згорток, а коли втомлювалася, клала його на землю і брала з землі іншою рукою. Кожен раз гидливо кривилася, коли доводилося на нього дивитися.
       Згорток був невеликий, вузький, бо відтяли ногу лише до коліна, але якось дивно вигнутий. Коли загортали його Катьці у лікарні, ніяк не могли прикрити п'яту, врешті, заклеїли її скотчем, і тепер Катька боялася, що скотч відлетить, і п'ята знову вилізе назовні, відкриваючи усім, що вона несе. А сміятися з цього вона вже не могла — хотілося плакати.
       Коли дійшла нарешті додому, кинула пакунок перед батьком, аж нога стукнула кісткою об дерев'яну долівку.
       — Батьку,— сказала,— як надумаєте відрізати іншу, знайте, що крематорію в селі нема, і забирати будете самі.
І пішла мити руки на кухню.
       А нога лежала, воняючи, до вечора, і мусили закрити пса у буді, бо собака надривно скиглив, аж доки дід не вибрав місця в кінці городу, де можна культю закопати. Вирив глибоченьку яму, хотів був кинути так, аж потім додумався, що не годиться, знайшов дощаний ящик і закопав вже у ящику, і коли прикидав землею, замислився над вічним.

Скляні джунглі