Головна

Маслик Катерина
Романтик на селі

Форум

Зміст

• Рай
• Вогник
• Прогулянки під зорями
• Століття
• Ковчег
• Ненависть
• Про вічне
• Зрадниця
• Романтик на селі
• Філософ

РОМАНТИК НА СЕЛІ

       Колись, потрапивши сюди, він зачарувався — яка краса, яке місце, який простір для фантазії! Це було правдою — узвишшя над річкою, з якого, як з пташиного лету, відкривалася дорога, що падала вниз, до наїжаченого лісу. Попід лісом в'юнилася річка, у якій синьо відбивалися дерева з острова. Жовті ховрахи коров'яків, білі — тисячелисника, зелений ліс, синя річка. Як картина.
       "Як картина,"— сказав голова, забуваючи, що романтикам на селі немає місця.
       Той погодився.
       "Тут би побудувати хату,— розмрявся голова (з нього був мрійник),— і жити. Красота."
       Пізніше, коли затушили багаття і з голови знову став прагматик, він заперечив свою ж думку — до села далеко, поряд ліс — яка хата? А добиратися до магазину вплав? А оранка?
       Але романтик загорівся, не зваживши, що романтикам на селі немає місця.
       Він купив землю. Він завіз цеглу і, позвавши сільських, звів підмурок. Привів легковушку з самого Києва з саджанцями і насадив на узвишші сад. Манюсіньки патички вишень, слив і абрикос, які тут же посохли. Йому казали, що не житимуть тут абрикоси, але він сміявся. Патички в'яли, бо запікало той горб сонце, а тіні ні на копійку, і відходили лише увечері, коли сонце пірнало за річку, і в оркестри збиралися комарі.

Скляні джунглі